Статьи и рассказы о городе Днепропетровске
Історія Дніпропетровщини (від перших людей до скіфів)
Водний басейн Дніпра (головні його притоки — Оріль, Самара, Мокра Сура, Базавлук, Інгулець), помірно-континентальний клімат і надзвичайно багаті природні ресурси визначили дуже раннє заселення краю (близько 100 тис. років тому), про що свідчать численні археологічні пам’ятки. Окраїнне ж розташування цього району, його зв’язок водними комунікаціями з Чорним та Азовським морями вплинули на характер господарських занять безлічі племен, які протягом тисячоліть довго чи коротко проживали у нашому краї, та на історичні події в цій частині Подніпров’я.
Перші люди на території України з’явилися дуже давно — приблизно один мільйон років тому.
У 1932 році археологічна експедиція під керівництвом Д.І.Яворницького відкрила на півострові Ігрень багатошарову стоянку давніх людей. Під час розкопок були знайдені залишки згорілого житла, кістки тура, зайця та бобра, фрагменти глиняного посуду, кістки тварин (бика, кози, собаки), водоплаваючих птахів, риб, поховання жінки та дитини.
Історична довідка. Дмитро Іванович Яворницький, історик зі світовим ім’ям, жив у місті Днепропетровську більше 30 років. З 1905 р. та майже до самої смерті він був директором Історичного музею, який зараз носить його ім’я. Біля Історичного музею у 1995 р. відкрито пам’ятник на могилі великого вченого.
Історична довідка. Сліди первісних людей на Ігрені — не єдині на території Дніпропетровська та області і не найдавніші. Нижче по Дніпру на правому березі ріки в 1946 р. в балці Круглик було відкрито найдавнішу стоянку кам’яного віку (приблизно 100-35 тисяч років тому). Археологами було знайдено ручні рубила, гостроконечники, скребла та інше знаряддя праці. У селах Волоське та Василівка Солонянського району, недалеко від Дніпропетровська, було знайдено могильники, в яких поховано більше, ніж 90 чоловік. В одного з них у шийному хребці стирчав наконечник метального знаряддя. В кістках інших скелетів застрягли уламки кам’яних знарядь, які кидали з достатньо великої відстані. У 1905 р. Дмитро Іванович Яворницький у районі парку ім. Т.Г. Шевченка у Єкатеринославі - Днепропетровську відкрив стоянку кам’яного віку, знайшов зернотерки та інші кам’яні знаряддя праці, посуд, кістки людей та тварин.
Безкраї степи, соковиті трави, велика кількість річок, багаті лісові масиви, помірний клімат здавна вабили людей. Скільки різних народів та племен залишило свої сліди на нашій землі!
Дуже давно на наших землях мешкали племена кочовиків — кіммерійців. Почувши про наближення скіфського війська, вони не змогли вирішити, що робити: чи битися за свою країну, чи без битви піти в інші землі. Тоді царі розподілилися на дві частини, вступили в битву один з одним та билися доти, доки не загинули. Народ поховав царів та залишив країну, а скіфи зайняли спустошені землі.
Історична довідка. На території Дніпропетровської області було знайдено поселення та поховання кіммерійців в Апостолівському районі, біля Нікополя, на околиці Дніпропетровська. Так, у с. Волоське було знайдено поселення кіммерійців: житла на кам’яному підмурку мали глиняні стіни та підлогу. Тут же були знайдені кераміка, кістки домашньої худоби, форми для відливки металевих знарядь праці.
Документи
Країна, де тепер живуть скіфи, що за давніх часів була кіммерійською.
Геродот. “Історія”. IV, 11.
Ще й тепер у Скіфії існують кіммерійські фортеці, кіммерійські переправи, є також і країна, що називається Кіммерією, є і так званий Кіммерійський Боспор. Здається, кіммерійці, тікаючи від скіфів в Азію, оселилися на півострові, де тепер розташовано еллінське місто Сінопа (на чорноморському березі Терції (авт.).
Геродот. “Історія”. IV, 12.
Кіммерійці жили у Боспора Кіммерійського, в місцевості похмурій.
Стратон. “Географія”. І, 2, 9, римський історик.
Скіфи прийшли з Азії та розташувалися на великій території. Вони були хоробрими воїнами, не раз перемагали своїх ворогів, тому що одними з перших освоїли виготовлення зброї із заліза. Воювали вони з перським царем Дарієм І, відомим полководцем давнини Олександром Македонським. Коли перський цар вторгся в межі Скіфії та вимагав від скіфів визнання своєї влади, скіфський цар гордо відповів: “Спочатку знайдіть могили наших пращурів, спробуйте їх зруйнувати. А потім ви впізнаєте силу нашої зброї”.
Документи
1. Скіфи кажуть, що їхній народ є наймолодший серед усіх народів, і ось як це сталося. Їхня країна була пустелею і першою людиною, що там з’явилася, був такий, що називався Таргітаєм. Батьками цього Таргітая були…Зевс і дочка бога ріки Борісфена (сучас. Дніпро). У нього було троє синів: Ліпоксай, Арпоксай і молодший Колаксай. Коли вони були царями, з неба впали на скіфську землю зроблені з золота плуг, ярмо, сокира і чаша. Перший побачив їх старший і наблизився, щоб їх узяти, але все це золото, коли він підійшов туди, почало горіти. Він віддалився і тоді до них підійшов другий, але із золотом сталося те саме. Отже так своїм полум’ям прогнало їх золото. Проте, коли до нього наблизився третій, молодший, золото згасло і тоді він узяв його собі і пішов із ним додому. І старші брати, після того, що вони побачили. Погодилися передати все царство молодшому. Назву скіфи їм дали елліни.
2. Геракл…прибув до країни, яка називається Гілея (сучас. Полісся в гирлі Дніпра). Там в печері він знайшов істоту подвійної природи: наполовину вона була дівою, а наполовину змією…В неї від Геракла народились три сини — Агатірс, Гелон і Скіф. Від…Скіфа пішли всі скіфські царі.
3. Кочові племена скіфів мешкали в Азії. Коли массагети витіснили їх звідти воєнною силою, скіфи…прибули до Кіммерії.
Геродот, грецький історик V ст. до н. е., IV, 11.
Могили їхніх царів розташовано в місцевості Геррів…Там, коли помирає їхній цар, вони викопують у землі велику чотирикутну яму…Тіло царя бальзамують і возять по народам, підвладним йому. Ті, до яких привозять померлого, роблять те саме, що й царські скіфи: відрізують кінчик свого вуха, стрижуть на голові волосся, вкривають синцями лоб і ніс і проколюють стрілою ліву руку. …І коли так вони об’їздять із покійником усі племена, вони прибувають у країну Геррів…Потім, помістивши покійника на підстилку в могильному склепі, встромлюють у землю з усіх боків від покійника списи, а над ними кладуть деревини і вкривають його очеретяними матами. В просторому приміщенні склепу ховають одну з його наложниць, яку перед тим задушили, його чашника і куховара, конюха, особистого слугу, вісника і його коней, а також певну частину його речей і золоті чаші. Коли вони все це зроблять, то насипають землю і споруджують великий курган, намагаючись зробити його найвищим.
…Так вони ховають своїх царів, а інших скіфів, коли ті помирають, найближчі родичі кладуть на вози і перевозять їх до домів приятелів. І кожен з них приймає їх і частує всіх, хто супроводжує померлого, водночас підносячи йому всі ті страви, якими частує і живих. Отак сорок днів возять незнатних людей, а вже потім їх ховають.
Геродот, IV, 71.
Скіфи називаються кочівниками, тому що в них немає домівок, живуть же вони в кибитках, із яких найменші бувають чотириколісні, інші ж — шестиколісні; вони цілком закриті повстю й улаштовані подібно будинкам, одні з двома, інші з трьома відділеннями. У ці вози запрягають по дві й по три пари безрогих волів. У таких кибитках поміщаються жінки, чоловіки ж їздять верхи на конях; за ними рухаються їхні стада овець і корів, і табуни коней. На одному місці вони залишаються стільки часу, доки вистачає трави для стад, коли ж її не вистачає, переходять до іншої місцевості. Самі вони їдять варене м’ясо, п’ють кобиляче молоко і їдять “іппаку” (сир із кобилячого молока). Такий спосіб життя та звичаї скіфів.
“Про повітря, води та місцевості”. 25.
Гіппократ, грецький лікар, V ст.. до н. е.
Скіфи не мають ні міст, ані фортець, але кочують, будучи вершниками, які не займаються землеробством, а скотарством, житла яких на возах…
Геродот, IV, 46.
Історична довідка. Скіфська археологія починається з розкопок Мельгуновського кургану на р. Інгулець, здійснених у 1763 р. Через 100 років було створено Археологічну комісію для розкопок скіфських курганів у придніпровських степах. Впродовж трьох років експедиція під керівництвом І. Є. Забєліна розкопала декілька курганів середньої висоти. Усі вони були вже пограбовані. Але це не зупинило молодого вченого. Він починає розкопки одного з найвеличезніших скіфських курганів — Чортомлик (біля Нікополя), який обезсмертив ім’я вченого.
Історична довідка. За легендою, скіфи ховали своїх царів у Геросі, розташованому в районі Дніпровських порогів (між м. Дніпропетровськ та м. Запоріжжя). Дійсно, найбагатші кургани було розкопано в Дніпропетровській області. Це кургани Чортомлик, Товста Могила (м. Орджонікідзе), Олександрівський (м. Новомосковськ), Жовтокам’янський, Баба та Розкопана Могила (смт Апостолове).
Текст: Ю.С.
Комментарии пользователей
|
|
|
|
|
