Що рік прийдешній нам готує?
Ну тут особливих новин не передбачається – надто вже глибоко викопана колія, і Росія по ній котиться вже кілька років.
Війна в Україні продовжиться – треба пам’ятати, що незважаючи на всю войовничу риторику останніх днів у російських ЗМІ – вона, ця війна, не має жодних інших цілей, окрім як створити лютий геморой і проблеми Україні. З надією, що розорена війною держава кинеться до ніг Росії.
Санкції будуть посилюватися, за всіма параметрами – аж до нафтового та газового ембарго – що стає дедалі ймовірнішим, враховуючи, скільки транспортів для ЗПГ добудовується на всіх верфях планети.
Парадоксально, але США зараз ця війна – вигідна, т.к. не вимагає серйозних інвестицій, але при цьому створить нові приводи для обмежень російської економіки по всіх напрямках, і тиску на Європу.
Т.к. Знову ж таки, зараз війна не про те, хто керуватиме Україною, а про те, хто продаватиме в Європу нафту і газ, а хто – стоятиме в кутку і смоктатиме півні.
У Сирії все триватиме в тому ж дусі, російські ЗМІ верещатимуть про перемоги російської зброї, решта світу – про гуманітарну катастрофу і все таке.
Там теж свої цілі – саудити та катар хочуть тягнути газо- та нафтопровід на Європу через територію Сирії, США в цьому якщо й зацікавлені – лише побічно.
Асад, найімовірніше, встоїть, і це “стояння” буде оплачено російськими грошима, відібраними у лікарів, вчителів, пенсіонерів та іншої марної сволоти.
Війна в Сирії – вона як ремонт, її не можна закінчити “перемогою” – її можна лише припинити.
Враховуючи, що путінський режим по суті справи – стоїть на єдиній кульгавій черепасі – пропаганді, для Путіна ця ідіотська війна – просто привід та привід для пропаганди.
Оскільки окрім пропаганди як такої Путінська банда нічого Росії запропонувати не може – сколківські опариші не беруться до уваги. І цілі його зрозумілі – зберігати владу за всяку ціну якнайдовше.
Імовірних фіналів два – змова “чорних полковників” і усунення Путіна та його найближчого оточення, проте, це в наступному році малоймовірно – вони саме те, що оточення своє контролюють дуже добре.
Багато дивного: навіть на невеликих зустрічах Путіна з урядом РФ – у залі обов’язково є охоронець, або кілька мордоворотів-охоронців. Навіщо? Хтось (імовірно – Сєчін) контролює Путіна та всіх його двійників? Тоді виходить, що фактично зміна влади вже відбулася. Лише цього ніхто не помітив. Мабуть, окрім як у Сечина – ні в кого немає такого реального впливу в РФ.
Залишилося узгодити кандидатуру Сечіна зі США – але та справа не швидка. У принципі, амерам пофігу, хто керує Росією – по нафтовому ринку все вирішено, питання розділення часток. І хто контролюватиме ядерні кнопки.
Економіка РФ продовжуватиме своє падіння – і перспектив немає ніяких, та й ні звідки їм взятися.
Ще трохи про Сирію та околиці. Мета всієї близькосхідної політики Європи та США – скорочення поголів’я мусульман усіма можливими способами, інших цілей немає. Стримування тиску мігрантів – т.к. Власне свої демографічні проблеми Європа на найближчі сторіччя вирішила припливом мігрантів. Тепер вони повільно, але чітко рухаються у бік інтеграції в соціум, процес не швидкий , але йде, і вектор зрозумілий.
Навіщо Вова поліз у цю заварушку – зрозуміло, – допомогти блокувати Асаду будівництво газопроводу з Катару, в результаті огреб в’єтнамсько-афганську проблему – точніше, Вова розважається, пропаганда верещить, а дорогі росіяни оплачують це все своїми грошима та своїм життям.
Зростання терористичної активності мусульман у Росії – можливий, тут Вова нічого вдіяти зможе.
Загалом на світовій арені поділ вже завершено повністю – залишилися три супердержави, США, Китай та Європа.
І їхні інтереси цілком прозорі та зрозумілі – та їх ніхто і не приховує. Китай розглядає Росію як власну колонію, – тобто. ринок збуту, джерело сировини і згодом – сферу застосування капіталу, проте ситуація в РФ дуже хронова в економічному і політичному сенсі, тому про інвестиції Китаю в РФ всерйоз – навіть не йдеться.
Проблема нинішнього світу – у цілковитій затоварці, виробників товарів дохрена, мало покупців.
І перспективних платоспроможних ринків три – ті самі США і Китай і Європа. Так що всі ігри в політиці – навколо цієї економічної картинки.
І, звичайно, у зв’язку з усім вищевикладеним градус фашизму в Росії наростатиме, це неминуче.
Тому що крім пропагандистських істерик – запропонуйте населенню РФ – абсолютно нічого.
У зв’язку з цим – висока ймовірність повного чи часткового відключення Росії від інтернету – цілком імовірна. Усі необхідні “закони” для цього є. Що можуть вирубати насамперед: Фейсбук, Ютуб та Гугл. Ну, щоби пропаганді не заважали.
Такі мої мислі передноворічні невеселі.
І так, Чемпіонату Світу з Футболу 2018 – у Росії не буде.
Текст: Charlito Schreiber Karl Shrayber