12 серпня 2015 р. на шпальтах MailOnline була опублікувана стаття Стефа
Кокрофта ( http://www.dailymail.co.uk/news/article-3195711/Now-CHILDREN-taking-arms-Shocking-pictures-inside-Ukraine-s-neo-Nazi-military-camp-recruits-young-six-learn-fire-weapons-s-ceasefire.html ),
що є відверто зловмисною, провокативною і явно помилковою. Безсоромно
тиражуючи пропагандистські інсинуації Москви, автор наліпив на
добровольчий полк Національної гвардії України “Азов” ярлик
“неонацистської міліції”, навіть не намагаючись обґрунтувати таке
твердження. Зайве додавати, що ніхто з редакції газети не зробив навіть
поверхову спробу підтвердити [дез-]інформацію пана Кокрофта або
сконтактувати з нами задля отримання коментаря. При цьому автори не тільки
глибоко образили 1400 молодих чоловіків і жінок “Азову”, що ризикують
своїм життям на лінії фронту, аби захистити український народ від
знищення та переслідувань з боку Росії; ця стаття ображає самі
принципи журналістики, що є наріжним каменем вільного й відкритого
суспільства.
Тепер факти:
Полк “Азов”, що повністю інтегрований в командну та оборонну структури
українського війська та юридично підпорядкований Національній гвардії,
за визначенням не є і не може бути “неонацистською міліцією”. Така
заява цілковито випускає з уваги той простий факт, що офіційний
військовий підрозділ у структурі оборонних сил України перебуває в
підпорядкуванні командної структури країни, яку, в свою чергу, очолює
президент України Петро Порошенко, наділений конституційним статусом
головнокомандувача нації. Було б цілком безглуздо навіть припустити,
що демократично обраний президент України потерпить “неонацистський”
підрозділ під своїм командуванням. Більше того, побіжного погляду на
історію досить для того, щоб прийти до незаперечного висновку:
протягом усієї бурхливої й кривавої історії України жоден український
військовий підрозділ не був задіяний у війні, спрямованій на іноземну
агресію. Навпаки, Україна завжди була об’єктом такої агресії. Це
твердження не може висловити ні Великобританія, ні більшість інших
європейських країн. Нацизм по суті вимагає культури мілітаристської
агресії. Український народ став жертвою як гітлерівського нацизму, так
і сталінського тоталітаризму. Український народ сьогодні все ще несе
на собі сліди цього досвіду. За межею реальності навіть припустити, що
сьогодні українці підтримають неонацистську військову частину, яка би
сформувалася й перебувала в складі українського війська.
Крім того, мало сенсу в тому, щоб бути “прихованим неонацистом”. Одна
з причин створення таких груп на Заході, в тому числі Великобританії
(а саме Британський Національний фронт (British National Front),
Британська Народна партія (British People’s Party), Колона 88 (Column
88), Бій 18 (Combat 18), Міжнародна Третя позиція (International Third
Position), Ліга Святого Георгія (League of St. George), Північна ліга
(Northern League), Товариство 9 листопада (November 9th Society),
Національна Дія (National Action, 2014), Партія Націонал-
соціалістичної дії (National Socialist Action Party),
Націонал-соціалістичний рух (National Socialist Movement), Група
Прапору Національного фронту (NF Flag Group), Добровольча Расова група
(Racial Volunteer Force), Партія білого націоналізму (White
Nationalist Party)) полягає в тому, що вони можуть скористатися своїм
демократичним правом на свободу слова й проголосити себе тими, ким
вони насправді виступають. Полк “Азов” не є неонацистською
організацією. Ми відкрито визначаємо себе як патріотів України, і ми
рішуче заперечуємо нацистські, неонацистські чи фашистські симпатії.
Кожен доброволець “Азова” зобов’язаний дотримуватися простої аксіоми:
виконати свій обов’язок перед українською нацією. Крапка!
Скоригуймо й іншу необґрунтувану інвективу пана Кокрофта щодо емблеми
полку “Азов”. На шевронах нашого підрозділу не зображено “нацистський
символ Wolfsangel”, як стверджує автор статті. Емблема містить давній
український геральдичний символ, що в 1990-х роках був стилізований у
формі монограми з двох різних літер – “І” та “N”. Ці букви означають
слова “Ідея Нації”, про що останніми роками вели мову практично всі
демократично обрані лідери України як про об’єднуючий фактор. Потрібно
мати явно збочений розум, щоб добачати в цій надзвичайно простій
монограмі невід’ємну “любов до свастики”.
Усе це чітко вписується в пропагандистські виверти путінських тролей,
які адресувалися досі сумнівній західній громадськості. Тим не менше,
пану Кокрофту вдалося безперешкодно включити цю маячню в свою статтю,
витримавши її в тоні тупого фактажу, що, звісно, свідчить про його
незаперечні писемні навички, однак також кидає тінь сумніву на його
журналістську репутацію. На яку б долю довіри не намагався
претендувати автор, вона цілком руйнується в світлі заяви пана
Кокрофта про те, що полк “Азов” планує використовувати дітей у воєнних
діях і створив мілітаристський молодіжний табір, “намагаючись заманити
їх у кривавий конфлікт у країні.” Насправді ж Цивільний корпус “Азов”,
який є громадською організацією, офіційно зареєстрованою в
Міністерстві юстиції України, і якому згідно зі статутом дозволено
організовувати молодіжні скаутські табори, дійсно, керує таким
скаутським табором для дітей віком від восьми до шістнадцяти років.
Табір перебуває у віданні місцевих органів освіти та охорони здоров’я.
Крім того, це правда, що частина програми табору “Азовець” включає в
себе різні ступені підготовки (залежно від віку дитини), покликані
забезпечити дітям елементарне знайомство зі стрілецькою зброєю і
підготувати їх до військової служби. При підготовці програми ми
значною мірою запозичали досвід подібних скаутських курсів, які
проходять у Великобританії, США, Канаді та особливо Ізраїлі.
Наприклад, одна молодіжна організація, яка базується в Сполучених
Штатах, – “Єврейські бойскаути” – навчає 8-річних хлопчиків стріляти з
пневматичних пістолетів
http://www.kshb.com/news/local-news/bb-gun-range-funded-as-jcc-shooting-victims-memorial .
Дитячі парамілітарні тренування в таборі активно проводяться й нині
https://www.facebook.com/media/set/?set=a.10151946568307284.1073741831.82194342283&type=3 .
Ізраїльська рада молодіжних рухів – одна з організацій, в рамках якої
скаути в тому числі готуються до майбутньої служби в армії:
http://www.tni.org.il/eng/page.asp?id=129384 . У США
http://www.kidscamps.com/special_needs/military.html й Канаді
скаутський рух теж надзвичайно розвинений і включає дитячі стрілецькі
курси https://www.youtube.com/watch?v=3IOfyUH3cY4 . При плануванні
скаутського табору “Азовець” ми також спиралися на досвід створеного
за власною ініціативою співтовариства “Five 56 Concepts Canada Ltd”
https://www.facebook.com/pages/Five-56-Concepts-Canada-Ltd/140078432727486 .
Звичайно, пан Кокрофт повинен знати, що Сполучене Королівство є
батьківщиною сучасного міжнародного скаутського руху, заснованого
Робертом Бейденом-Павеллом. Ми також спробували змоделювати “Азовець”
за зразком таборів, організованих в Англії під егідою “Армійського
кадетського корпуса”, який “тренує” понад 46000 курсантів віком від 12
до 18 років в 1700 навчальних загонах по всій країні.
В Україні нам бракує коштів і матеріально-технічної бази для
організації нашого скаутського табору на тому рівні, на якому це
робили протягом багатьох років наші колеги з Великобританії, США,
Канади, Ізраїлю. Молодь табору “Азовець” бере участь у низці різних
заходів, таких як екологічні курси, плавання, фізичні вправи, різні
спортивні заняття, з “військовою” складовою, що представляє лише
незначну частку загального обсягу програми. Ми залучаємо
кваліфікованих інструкторів для спеціальних занять, під час яких діти
навчаються розбирати й збирати гвинтівку. Також їх навчають основам
тактики. Деяким зі старших дітей дозволяється стріляти зі
страйкбольної “зброї”. Вся ця діяльність проводиться під суворим
наглядом з боку інструкторів “Азову”, які були в бою і знають ціну
навіть однієї маленької помилки.
У більшості західних країн, де подібні молодіжні табори проводяться
щоліта, зараз панує мир. Ми в Україні позбавлені такої розкоші. Наші
діти ростимуть під більш ніж реальною загрозою іноземного вторгнення
та війни. Ця загроза, певно, не зникне в найближчому майбутньому.
Майбутнє належить нашим дітям, і ми в “Азові” гостро відчуваємо, що
вони мають бути в змозі захистити його. Багато хто з юних скаутів, які
навчаються в таборі “Азовець”, є дітьми солдатів полку. Деякі з них
вже втратили свої батьків. Ми можемо тільки сподіватися на те, що
нашим дітям не доведеться зіткнутися з тим самим ворогом, якого наші
солдати бачать у щоденних битвах на південному сході України.
Незважаючи на декілька підписаних угод щодо припинення вогню,
російські та проросійські сили знову ініціювали бойові дії по всій
лінії фронту. Ми знову будемо евакуювати цивільне населення сіл, які
зараз обстрілюються російським ракетним вогнем. І знову нашим солдатам
доведеться дивитися в обличчя українських дітей, які бачили більше
смертей і руйнувань, ніж більшість дорослих бачать протягом декількох
життів. Якщо нас звинувачують у надто завзятих спробах навчити наших
дітей тому, як захистити себе, то ми, дійсно, винні в цьому. Але якщо
це так, то MailOnline і, зокрема, автор цієї статті винні в значно
підступнішому злочині: по команді Путіна він вбиває правду.