Щороку у День Незалежності у центрі Києва на Хрещатику проходить військовий парад.
Традиції парадів є у багатьох країнах світу.
Парад має показувати міць та амбіції держави.
Армія СРСР марширувала “прусським”, друкованим кроком, що залишився у спадок від імперських часів.
Такий крок досі використовується у багатьох арміях світу – у РФ, у КНР.
У Північній Кореї ногу виносять далеко вперед, демонструючи лютість та натиск.
Друкований крок (нім. Stechschritt) вперше був запроваджений у Пруссії королем Фрідріхом II Великим. На думку багатьох дослідників, парадний друкований крок мав величезне дисциплінарне та виховне значення для солдатів, будучи символом дисципліни та порядку у військах. Крім того, швидкість друкованого кроку — 75 кроків за хвилину — дозволяла підтримувати рівняння у лінії військ, що у XVII—XVIII століттях було однією з необхідних умов успішного управління військами на полі бою.
Англійці та американці не мають друкованого кроку, їхні солдати марширують прогулянковим кроком. Італійські берсальєри замість того, щоб шторби крокувати, біжать, ляскаючи себе п’ятами по сідалищах.
Наразі українські солдати марширують “стрілецьким” кроком, ухваленим ще за президента Ющенка.
Цей крок було відновлено з архівів армії УНР, що не є таким травмуючим для солдатів. Маршувати таким кроком легше, і взуття не так зношується. Пруссько-радянський крок залишився в почесних караулах президентського полку.